dreamscometrue

...Так промайнули неміряні роки…
Ти підійшла до мого п’єдесталу…
Впала громово запона космічна —
Та, що одвіку між нами постала!

Ти упізнала в гранітній подобі
Лицаря вірного, любого брата.
Ти заридала пекучими слізьми,
Щоб сновидіння моє зруйнувати.

Ти цілувала серце камінне,
Кров полилася на плити гранітні…
Ти воскресила мене і забрала
Із перехрестя стежок всесвітніх…